Самої тільки мужності та героїзму недостатньо. Якщо не станеться дива, ворог зрештою продавить нашу оборону на Донбасі, і витіснить ЗСУ за межі Луганської та Донецької областей. Потім перегрупується, перекине сили на Запорізький чи Харківський напрями і почне там методично переорювати наші позиції, метр за метром просуватися вперед, не зважаючи на втрати.
Нехитра російська тактика завалювання противника м’ясом та снарядами – «баби понароджують».
Нам потрібне диво. Ми не зрівняємося з ворогом у кількості танків, гармат, літаків, навіть якщо західні союзники дадуть нам усе, що ми просимо, – просто тому, що це все треба доставити, треба навчити людей користуватися цим, а це не швидко. Нам потрібне диво у вигляді нової тактики, майстерних, сміливих полководницьких рішень. Ми не повинні йти на поводу у супротивника, підставляючи свої війська під удари його артилерії й танкові атаки. Ми маємо нав’язувати свій порядок денний, перехоплювати ініціативу, перестати бути тими, кого ведуть, і стати ведучими на полі бою.
Якщо на вас напав ведмідь, нерозумно битися з ним навкулачки проти важких пазурів. Треба бути швидким і хитрим, заманювати звіра в згубну пастку, засліплювати піском, бити ззаду. Треба бути розумнішими.
Наше головне завдання не утримання територій за всяку ціну, а знищення армії орків та руйнування імперії.
